Вторинність пародійного жанру зіграла із Зеленським злий жарт

Об этом сообщает obozrevay.in.ua со ссылкой на СМИ.

Всі ми заручники історії власного успіху. Якщо невдачі спонукають нас змінюватись, то успіх закладає тривкі моделі поведінки. Якщо певні алгоритми призводять до перемог, людина починає свідомо чи підсвідомо відтворювати їх знову і знову.

Зеленський зробив карколомну кар‘єру в щоу-бізнесі. Його успіх (як і успіх його проектів із "95 кварталом" на чолі) будувалися на двох стовпах: 1) суперчутливий радар сценаристів, який точно вловлював суспільні настрої – те, про що "прості люди" говорили на кухнях, у громадському транспорті й у магазинах; 2) геніальне криве дзеркало, яке гіперболізувало на сцені саме ті неприглядні сторони нашого життя, які вловив радар. У репризах "95 кварталу" люди бачили саме те, що хотіли побачити, тільки професійно оформлене й відтворене – й у цьому розгадка їхнього фантастичного успіху та безпрецедентної популярності.

Але і дзеркало, і радар мають одну особливість: вони не продукують сигнал – вони його лише вловлюють і відбивають. Вони не створюють нової реальності – вони лише віддзеркалюють (об’єктивно чи спотворено) та репродукують те, що є. Сам жанр пародії, в якому реалізувався Зеленський, передбачає наявність оригіналу, який можна пародіювати. Якщо в небі нема літаків, навіть найчутливіший радар мовчить. Якщо у кривому дзеркалі ніхто не відбивається, нікому не спаде на думку сміятися до сліз і плескати в долоні.

Й от ця апріорна вторинність пародійного жанру наразі грає з українським президентом злий жарт. Скидається на те, що він (іще як актор) зміг створити спокусливу ілюзію майбутньої України, але в нього так і не з‘явилась українська мрія. Я досі не почув від президента моєї країни "I have a dream". Не вважати ж українською мрією "державу у смартфоні"!

Ілюзія і мрія – це насправді антоніми. Ілюзія – це мара. Вона заколисує і демобілізує. Вона обіцяє і не виконує. Бо її сутність – це омана. Вона видає за дійсне те, чого насправді не існує. Ще Езоп чудово описав її сутність у своїй притчі. Вкравши м‘ясо, пес біг містком через річку, коли побачив у воді своє відображення. Йому здалось, що його образ у воді тримає в зубах більший шматок, аніж він сам. Випустивши свій шмат він кинувся в річку по більший, але відображення щезло, щойно собака торкнувся води. Поки він виліз з річки і повернувся на місток забрати своє м‘ясо, його вже склювали ворони. Цією притчею Григорій Богослов любив ілюструвати, як працює гріховна спокуса, коли погнавшись за ілюзією, ми втрачаємо щось справжнє.

Мрія – це навпаки творче начало. Це мобілізація зусиль і готовність долати перешкоди. Це прообраз того, чого ще слід досягти й заради чого варто терпіти та страждати. "I have a dream", – починалась одна з найвідоміших промов ХХ століття, що замінила Америку. Менше ніж за півстоліття після цієї промови США обрали першого чорношкірого президента.

"Я маю місію, одну тільки місію – боротися далі за звільнення моєї батьківщини. Я маю лише одну мету: звільнити Францію", – записав де Голль у своєму щоденнику у квітні 1941 року, коли здавалося, що ніхто й ніщо не здатні зупинити тріумфальний марш Гітлера Європою. За чотири роки Франція, завдяки де Голлеві, була серед країн-переможців над нацизмом.

Донцов подарував українцям мрію "З нічого, зі своєї віри побудувати нову дійсність…" – й із цієї мрії народились УВО, ОУН та УПА. Мандела вірив, що "доки в вас є мрія, ніщо не завадить вам втілити її у життя, доки ви не здаєтесь" – і його довічне ув‘язнення завершилося першими вільними виборами в ПАР, Нобелівською премією миру та президенством.

Наразі схоже, що Зеленський не має мрії і тому подарував українцям лише ілюзію. Ілюзію, що відбиває наше підсвідоме бажання змінити все на краще, не змінюючись самим. Віру в доброго царя та казкового чудодія, який знає, як вирвати країну зі злиднів минулого у щасливе майбутнє без "поту, сліз, крові й гарування" її громадян. Як завершити війну, "просто припинивши стріляти". Як наповнити бюджет, "просто припинивши красти"...

Трагедія Зеленського в тому, що, ставши президентом, він раптом опинився перед викликом продукування оригінального контенту, а не пародіювання чужого. Формулювати й символізувати українську мрію, а не підтримувати українську ілюзію. А в цьому йому не можуть допомогти ані надчутливий радар Шефіра, ані криве дзеркало самого Зеленського. Бо ані дзеркало, ані радар не продукують сигнал – вони лише реагують на зовнішні подразники. А справжнє лідерство, якого так потребує Україна і якого все ще сподівається від свого президента, точно не про ре-активність.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Геннадій ДРУЗЕНКО



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1570114286-zelenskiy-i-porozhnecha-vtorinnist-parodiynogo-zhanru.html”

ТОП новости

ТОП новости

Вход